1 грудня 1988 року згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН було прийнято відзначати Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
Мета: підвищити обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції.
ВІЛ-інфекція (хвороба викликана вірусом імунодефіциту людини) – інфекційне хронічне захворювання, що характеризується ураженням імунної системи, що приводить до її повільного руйнування. Самою пізньою стадією ВІЛ-інфекції є синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який розвивається у людини через 2-15 років на тлі вираженого імунодефіциту.
Джерелом ВІЛ-інфекції є люди, інфіковані ВІЛ на будь-якій стадії захворювання, в тому числі в інкубаційному періоді.
Вірус імунодефіциту людини може знаходитися у всіх біологічних рідинах (кров, сперма, вагінальний секрет, грудне молоко, слина, сльози, піт), долає трансплацентарний бар’єр. За ступенем ризику зараження найбільшу небезпеку представляє ВІЛ-інфікована кров (для зараження достатньо 0,1 мл інфікованої крові), так як містить найбільш високу концентрацію вірусу, далі йдуть — сперма, вагінальний секрет, спинномозкова рідина. Такі біологічні рідини, як піт, слина, сеча, слізна рідина, мокрота містять настільки малу концентрацію вірусу, що не представляє небезпеки людині в плані зараження.
Існують 3 основні шляхи передачі ВІЛ:
1. Статевий контакт (незахищений (без презерватива) статевий акт, менструальна кров, сперма, вагінальний секрет).
2. Парентеральне зараження (застосування ВІЛ-інфікованих голок та іншого інструментарію, проколюючого шкіру; переливання ВІЛ-інфікованої крові або її компонентів; застосування ВІЛ-інфікованого хірургічного та ін’єкційного інструментарію, голок для введення будь-яких (включаючи наркотичні) препаратів, проколювання вух, нанесення татуювань, інших інструментів і обладнання, при використанні яких можуть бути пошкоджені шкірні або слизові покриви, пересадка донорських тканин та органів від інфікованих).
3. Вертикальний механізм передачі (передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині можлива під час вагітності (при пошкодженні плацентарного бар’єру під час виношування дитини ВІЛ-інфікованою жінкою); під час пологів (при пошкодженні шкіри або слизової новонародженого під час проходження родових шляхів кров і вагінальний секрет ВІЛ-інфікованої матері, потрапляють в організм новонародженого); під час годування грудьми.
Люди не можуть заразитися при звичайних повсякденних контактах, таких як поцілунки, обійми і потиск рук, або при спільному користуванні особистими предметами і вживанні продуктів харчування або води.
Основні заходи профілактики зараження ВІЛ:
-відмова від вживання ін’єкційних наркотиків;
-утримання від випадкових статевих зв’язків, а також статевих контактів з наркоманами і особами, що ведуть безладне статеве життя;
-використання механічних заходів контрацепції (презерватив);
-все інвазивні маніпуляції (проколювання вух, нанесення татуювань, пірсинг і ін.) необхідно проводити тільки в спеціалізованих медичних установах.
На сторінках Вікіпедії є наступна інформація: Червона стрічка — символ боротьби зі СНІДом, обов’язковий атрибут відповідних акцій. Ідея створення червоної стрічки була прийнята групою «Visual AIDS». Оскільки організація складалася з професійних художників і менеджерів мистецтва, реклама символу боротьби зі СНІДом була зроблена вельми вдало. Ось уривок з ранньої рекламної листівки «Visual AIDS»: «Відріжте червону стрічку 6 сантиметрів завдовжки, потім скрутіть у верхній частині у формі переверненої „V“. Використовуйте англійську шпильку, щоб прикріпити її до одягу».