РУСЛАН ГЕРАСИМЕНКО: «Розум відчинить перед вами будь-які двері»

Герасименко Руслан – випускник історичного факультету 2014 року (кваліфікація бакалавр історії). Програмний директор Радіо Relax (радіохолдинг TAVR Media), контент-редактор онлайн-радіостанції Новий рок, учасник команди ранкового шоу «[КАМТУГЕЗА]» (Радіо ROKS).

Що спонукало Вас обрати фах історика і стати студентом історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка?

Тут могла б бути захоплива історія, про те, як я ріс «на фільмах» про Індіану Джонса і мріяв досліджувати стародавні тексти… Зрозумійте правильно, пригодницький образ дослідника історії дійсно імпонував мені. Допитливість, аналітичні завдатки та бажання дізнаватися нове в мені були завжди. Але, насправді, це був просто випадок. Колись після запорізького військового ліцею «Захисник» я мріяв вступити до Національної академії Державної прикордонної служби в Хмельницькому. Саме для вступу туди я направив усі свої сили. Але не вдалося, і в останній день вступної кампанії опинився в К-ПНУ імені Івана Огієнка. Між журналістикою та історією я обрав останню. Хотілося тоді опановувати ту галузь, яка змогла б дати мені максимально багато нових академічних знань. Саме такою здалася мені історія.

Розкажіть, будь ласка, про своє студентство. Чим запамяталися роки навчання на історичному факультеті?

Студентські роки для мене стали початком з чистого аркуша. Нове місто, новий для мене напрямок, далеко від дому, абсолютно всі нові знайомі. Пам’ятаю багато: від першого дня поселення в гуртожиток, до останнього прощання. Часто, насправді, у різні важливі моменти мені зустрічалися просто хороші люди, які потрохи робили свій внесок у те, щоб моє студентське життя ставало кращим. Це були викладачі, комендант гуртожитку, вахтерки, сусіди та однокурсники. Було б несправедливо не загадати всіх. Але про кожного є приємні спогади. Майже з кожним були душевні розмови, цікаві лекції, повчальні ситуації та важливі справи. З кожним на історичному є окрема «Історія». Особливо приємно іноді зустрічати когось зі студентського життя (одногрупників, викладачів), радіти їх новим перемогам та спостерігати, який шлях вони обрали.

Які навички Ви здобули під час навчання в університеті? Які предмети, на Вашу думку, потребують більш детального вивчення?

Довелося від перших днів в університеті швидко навчатися новому – вчитуватися, запам’ятовувати, шукати, оперувати великим обсягом інформації, публічно її презентувати. Звісно, усе це варто розвивати в собі впродовж всього життя. Але активно зародилося в мені все це завдяки університету. Зараз розумію, що дуже не вистачало саме інтенсивів з риторики, медійних основ, міждисциплінарних та науково-популярних заходів у стилі TEDx. Щиро вболіваю за те, щоб на історичному з’явилися більш сучасні програми обміну із закордонними студентами, нові стажування (не тільки в музеях та архівах міста Кам’янця-Подільського) у виданнях, аналітичних центрах та під час популяризаторських заходів із публічної історії.

Після здобуття вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем, Ви продовжили навчання за другим (магістерським) рівнем в Українському католицькому університеті на факультеті суспільних наук й здобули фах магістра з медіакомунікацій. Що спонукало Вас змінити фах? В яких проєктах брали участь?

Студентське життя в університеті було цікавим, проте відчувалося, що варто рухатися далі. Тоді здавалося, що досяг якогось «плато» в розвитку. Тому наважився знову почати з чистого аркуша. У Львові потрапив у більш конкурентноспроможне та активне середовище. Дуже надихало оточення надзвичайно розумних та розвинених студентів. Саме тоді розумів, що попереду дуже багато роботи із саморозвитку. Намагався активно застосовувати все набуте на істфаці. Темпи навчання та активностей значно зросли. Постійно індивідуальні та командні завдання ставали викликом, адже доводилося розвивати ще й креативність та навички письма. Вдалося потрапити на стажування, а потім і на роботу в мультимедійну компанію «MJoy». Пізніше пройшов відбір на стажування в Український національний музей в Чикаго (США). Саме так вдалося академічно оформити декілька своїх фахів та інтересів: спорт, медіа та історію. Захистив на відмінно магістерську роботу на тему «Спорт як чинник соціокультурної інтеграції української діаспори в США: медійний та комунікативний аспекти (за матеріалами фондів періодики кінця 40-х – середини 60-х рр. ХХ ст. Українського національного музею Чикаго)». Дуже приємний та цікавий досвід залишився. Після цього обрав наступне місце стажування – найбільший радіохолдинг України «TAVR Media». Через півроку після випуску з УКУ туди й запросили працювати.

Ви працюєте програмним директором на Радіо Relax, що входить до одного із найбільших радіохолдингів в Україні – TAVR Media. Вам подобається робота? У чому її особливість?

По-суті, відповідаю за все, що йде в ефір, як звучить та позиціонує себе радіостанція, як вона проявляє себе для слухачів на різних платформах. Робота надзвичайно цікава: креативні збори, програмування ефіру, багато музики, спілкування з виконавцями та їх лейблами, опрацювання даних досліджень… Робота різноманітна, її постійно дуже багато, і вона поки не набридає J. До всього стараюся підходити із відповідальністю та навіть прискіпливо. Але все для того, щоб у висновку те, за що я відповідаю, звучало якнайкраще та мало найкращий вигляд. Разом із цим, я також маю не таку відповідальну, але не менш захопливу роботу із Радіо ROKS. Я контент-редактор онлайн-радіостанції Новий рок, а також учасник команди найкращого ранкового шоу «[КАМТУГЕЗА]».

На Радіо Relax є рубрика «Relax-персона». Процитую акторку Анжеліну Джолі: «Знайдіть себе – і ви зможете досягти будь-яких вершин». Ви знайшли себе?

Доволі важко однозначно відповісти на це питання. Пошук себе – постійний процес. Важливо, гадаю, отримувати від усього цього задоволення.

У чому секрет Вашого успіху? Які плани на майбутнє?

Я б не називав себе успішним J. Знаю багатьох своїх однокурсників, кому б це слово пасувало більше, ніж мені. Але якщо і говорити про якісь рецепти, то це, мабуть, щось середнє між УКУшним «Візьми і зроби!» та шевченківським «Борітеся – поборете!». Надзвичайно корисні слогани для життя.

Що Вам допомагає у роботі? У чому черпаєте сили, натхнення? Чи маєте час на відпочинок?

У роботі ніколи не застоююся. Постійно відбувається якийсь активний процес. Робота з людьми, з музикою, зі створенням приємних емоцій, – усе це, само собою, і є натхненням. Звісно ж, таку роботу не можна робити аж надто напружуючись. Підтримувати свіжість думок та легкість душі допомагають хобі – спорт, подорожі, прогулянки Києвом, зустрічі зі знайомими. Іноді просто достатньо послухати Радіо Relax J.

Дайте поради студентам університету та абітурієнтам: як правильно планувати свій час, ставити мету, визначати пріоритети?

Поради:
Історія – це не тільки для школи та університетів. Шукайте нові шляхи втілення Історії. Піклуйтеся про свою допитливість. Допитливість робить легшим пізнання. Пізнання робитиме вас розумнішими. Розум відчинить перед вами будь-які двері.

Про час та пріоритети:
Мені особисто допомогло спілкування з людьми, на які хотілося б рівнятися. Не страшно бути гіршим у чомусь, страшно не прагнути кращого і не докладати зусиль до розвитку. Тому радив би знайти тих, хто стане для вас взірцем. Вчитися у них. Наслідувати та намагатися перевершити.

Важко зрозуміти, чого ти хочеш на все життя, коли тобі тільки 18-19 років. Я б радив братися за все цікаве, що трапляється на шляху. І старатися робити все якнайкраще. Життя обов’язково приведе до найважливішого.

Які Ваші побажання almamater?

Університету і всім, хто пам’ятає, – бажаю сил та наснаги. Невпинно віднаходити істину, розвиватися, свідчити про добро, розвивати розум та мудрість!

 Людмила Горчак, керівник відділу навчально-виховної роботи і гуманітарної освіти