Запрошуємо до участі в конкурсі

Умови участі в конкурсі

Відзначення кращих спортсменів 2018 року

28 січня 2019 року наше місто відвідав Міністр молоді і спорту України Ігор Жданов. Його робочий візит відбувся в рамках передачі статусу «Молодіжна столиця» від міста Львова місту Кам’янцю-Подільському. З-поміж запланованих заходів – відзначення кращих спортсменів нашого міста, які досягли високих спортивних результатів у 2018 році та з гордістю представляли Кам’янець-Подільський та Україну на всеукраїнському і світовому рівнях. Свято відбувалося в конференц-залі університету.

З вітальним словом виступив Ігор Жданов. Міністр молоді і спорту України відзначив кращих студентів-спортсменів: Аліну Комащук, Дарію Білодід, Ігоря Радівілова, Тетяну Шлопко, Івана Гешка та інших, – які є гордістю національного спорту.

Ректор університету Сергій Копилов акцентував увагу на спортивних здобутках університету загалом. За роки існування наш заклад підготував майже 90 тисяч фахівців із вищою освітою, з-поміж яких є й відомі спортсмени, а саме: тренер легендарної гандбольної команди „Спартак”, заслужений тренер СРСР, 20-разовий чемпіон СРСР, кандидат педагогічних наук Турчин І.Є.; заслужений тренер СРСР, заслужений майстер спорту, чемпіон XX Олімпійських ігор, доктор педагогічних наук, професор Боднарчук А.П.; заслужені майстри спорту, дворазові чемпіони Олімпійських ігор із гандболу Турчина З.М., Бобрусь Л.К., Маноха Г.П., Маршуба М.П.; заслужений майстер спорту, чемпіонка XXII Олімпійських ігор Ткаченко Н.В.; заслужений майстер спорту, чотирьохразова чемпіонка світу з боротьби самбо, учасниця XXVI Олімпійських ігор, багаторазова чемпіонка України Бєляєва Т.І; заслужений майстер спорту, бронзовий призер XXVI Олімпійських ігор Зазіров З.Д.; заслужений майстер спорту з вільної боротьби, олімпійська чемпіонка, бронзова призерка XXIX Олімпійських ігор, триразова чемпіонка світу, дворазова чемпіонка Європи Мерлені (Микульчин) І.О.; срібний призер XXIX Олімпійських ігор з вільної боротьби Стадник А.В.; заслужений майстер спорту, чемпіон світу з дзюдо Зантарая Г.М. та інші.

Міський голова Михайло Сімашкевич наголосив на важливості спорту для кожної людини. Окрім того, мер зазначив, що студенти нашого вишу є невід’ємною частинкою перемог та гордістю міста над Смотричем.

Урочисто Ігор Жданов та Михайло Сімашкевич нагородили десятку кращих спортсменів 2018 року грамотами виконавчого комітету міської ради, іменними футболками та медалями. В десятку кращих увійшли:

Тетяна Шлопко, МСУМК, чемпіонка світу серед юніорок; бронзова призерка з пауерліфтингу серед жінок;

Роман Головатюк, ЗМСУ, володар Кубка світу з кікбоксингу;

Віктор Бойко, КМС, переможець Всесвітньої літньої гімназіади з боксу;

Олег Маматов, МСУ, срібний призер Всесвітньої літньої гімназіади із тхеквандо;

Ганна Ковальчук, КМС, бронзова призерка Всесвітньої літньої гімназіади з тхеквандо;

Анастасія Самойлович, чемпіонка Європи з бодібілдингу (модельний фітнес);

Давід Нестеров, КМС, чемпіон Європи серед кадетів із тхеквандо;

Данил Стасюк, МСУ, бронзовий призер Чемпіонату Європи серед кадетів із вільної боротьби;

Жанна Кондратова, КМС, бронзова призерка Кубка світу з кікбоксингу;

Антоніна Осецька, МСУМК, бронзова призерка Кубка світу з кікбоксингу.

Рішенням сесії міської ради за активну громадянську позицію, вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного спорту та популяризацію міста Кам’янця-Подільського на всеукраїнському та міжнародному рівнях відзнакою міської ради «Честь і шана» нагороджено Сергія Чайку, президента міської федерації тхеквондо, президента спортивного клубу «Чайка».

Сподіваємося, що відзнаки стануть гарним стимулом для наступних перемог!

Прес-центр університету

І знову нагода поговорити про Івана Огієнка

23 січня відбулася презентація ювілейного XV випуску наукового збірника «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта», присвячена дню народження Івана Огієнка та 100-річчю Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серед тих, хто завітав на презентацію, були науковці нашого університету, творча еліта міста, журналісти, студенти.

Зі вступним словом перед аудиторією виступив Олег Рарицький, доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри історії української літератури та компаративістики. До слова також було запрошено Івана Конета, доктора фізико-математичних наук, професора, проректора з наукової роботи. Він зазначив, що збірник займає належне місце серед видань університету і його унікальність в тому, що воно присвячене непересічній історичній постаті.

Збірник «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта» включений до переліку фахових видань України і занесений до таких наукометричних баз, як Scholars та Index KopernicusУ збірнику друкуються праці викладачів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, а також роботи науковців зі всієї України. Зокрема, в презентованому виданні є статті вчених із Луцька, Дрогобича, Кременця, Києва, Вінниці та інших міст України. У збірнику є також публікації закордонних дослідників. Відповідальний редактор видання Людмила Марчук, доктор філологічних наук та вчений секретар Тетяна Джурбій, кандидат філологічних наук, активно співпрацюють з авторами публікацій і налагоджують зв’язки для майбутньої співпраці.

Студенти IV курсу факультету української філології та журналістики виступили з короткими повідомленнями, в яких йшлося про тематичне й змістовне наповнення кожного розділу збірника. Наталія Неставальська, студентка IV курсусхарактеризувала рубрику «Мовознавчі студії Івана Огієнка», Вікторія Лиса, студентка IV курсу, поділилася інформацією про зміст розділу «Іван Огієнко як письменник, літературознавець, публіцист», Аліна Легенчук, студентка IV курсу, розповіла, як укладено тематично розділ «Література Поділля у контексті світової класики». Рубрику «Духовна і науково-педагогічна діяльність Івана Огієнка» охарактеризувала Наталія Грабар. Наприкінці Вікторія Осадчук розповіла про особливості рубрик «Іван Огієнко і Кам’янець-Подільський державний український університет» і «Рецензії».

Науковці, праці яких увійшли до збірника, вважали постать Івана Огієнка своєрідною призмою для наукових досліджень. Багатогранна діяльність ученого, його ідеї та погляди знайшли відображення в багатьох публікаціях дослідників. Ці ідеї та погляди наново переосмислені, вони живі й завжди є будуть актуальними.З доповіддю «Іван Огієнко: діалектолог, історик української мови, редактор, укладач словників» виступила Наталія Коваленко, кандидат філологічних наук, доцент. Наталія Дмитрівна розкрила перед аудиторією постать Огієнка як науковця, залюбленого в українське слово. Вона наголосила, що мова є своєрідним кодом, за допомогою якого ми пізнаємо світ. Огієнко вважав, що саме контакт із живою українською мовою є одним із важливих аспектів дослідження рідної мови. Він розумів важливість вивчення діалектів, сам збирав та паспортував матеріал із діалектології. Іван Огієнко наголошував на тому, що надзвичайно важливо «запам’ятовувати і записувати говір наших бабусь, адже це – жива спадщина, через яку відчувається доторк до давньої мови». Наталія Дмитрівна також зазначила, що журнал «Рідна мова», редактором якого був Іван Огієнко, є взірцем наукового опрацювання живої народної мови.

В рамках презентації збірника виступила також Тетяна Білоусова, кандидат філологічних наук, доцент. Вона акцентувала увагу на особливостях наукового стилю мовлення, на тому, як Іван Огієнко повчав молодих людей стилістичної вправності. Тетяна Павлівна зауважила, що зараз багато науковців через нагромадження слів і термінів нечітко визначають новизну досліджуваної проблеми. Професор Огієнко зазначав, що стиль науковця має бути ясним, простим та доступним. Учений наголошував, що той, хто пише неясно, той проповідує в пустелі.

Про роботу Івана Огієнка «Книга нашого буття на чужині» та проблеми духовної самоідентифікації українців за кордоном розповіла Лариса Громик, кандидат філологічних наук, доцент. У цьому дослідженні Огієнко звертав увагу на ключові поняття ідентифікації української еміграції. Книга покликана відроджувати національну свідомість українців, особливо тих, котрі змушені жити за кордоном. Лариса Іванівна зазначила, що в наших реаліях не доводиться сумніватися в актуальності цієї роботи. Особливо зараз ця книга повинна стати настільною для кожного. На думку Огієнка, найважливішим нашим завданням, нашою духовною місією є те, що ми повинні «зостатися українцями в нашому великому розсіянні».

Цікавим був виступ Тетяни Франчук, кандидата педагогічних наук, доцента. Свою увагу доповідач зосередила на питаннях сучасної освіти. Вона зазначила, що саме освіта є тим локомотивом, який не дає можливості «стояти на місці, а рухає кожного вперед».

Аудиторія мала можливість ознайомитися з постаттю Івана Огієнка з різних ракурсів крізь призму його діяльності. Ще одним «оптичним склом» у цій призмі є діяльність Огієнка як творця українського правопису та перекладача Біблії українською мовою. На цих аспектах діяльності вченого зосередила свій виступ відповідальний редактор збірника «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта» Людмила Марчук, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри української мови. Вона наголосила, що саме Огієнків переклад Святого Письма є чи не найкращим україномовним перекладом, у якому збережено поезію та ритм Біблії. Також Людмила Миколаївна зауважила, що сучасні науковці повинні досліджувати не лише життєвий і творчий шлях Івана Огієнка та його науковий доробок, а й використовувати його ідеї для розвитку сучасної науки та освіти.

Для учасників заходу Наталія Сторожук, бібліограф ІІ категорії інформаційно-бібліографічного відділу, презентувала виставку «Іван Огієнко: в обороні рідного слова». Наприкінці також виступив голова Кам’янець-Подільської «Просвіти» Славко Полятинчук.

Отож, викладачі, студенти та гості університету змогли долучитися до обговорення тем, дотичних до відомої постаті Івана Огієнка – людини унікальної та непересічної, чиє славне ім’я гордо носить наш університет. Захід був організований факультетом української філології та журналістики, кафедрою історії української літератури та компаративістики і центром огієнкознавства.

Анжела Хан, директор студентського клубу

Анжеліка і книжки: південні історії в жанрі «кантрі-нуар»

Кантрі-нуар (country noir) – це жанр детективно-психологічної літератури з елементами південної готики. Проза кантрі-нуар – це схильність до абсурдного, макабричного та гротескного, з одного боку, та піднесений інтерес до християнства та побуту півдня Америки (насилля, бідність, нетерпимість, жорстокість), з іншого. Якщо твори південної готики відомі переважній більшості читачів (це відомий роман Харпер Лі «Вбити пересмішника», книга Томаса Вулфа «Поглянь на свій дім, янголе», твори Фолкнера, Трумена Капоте та Тенессі Вільямса), то про кантрі-нуар у літературі ми знаємо набагато менше. Якщо визначати різницю між цими двома жанрами, то можна сказати, що останній читається краще, адже непідготовлений до більш психологізованої літератури читач легко поринає в динамічні сюжетні перипетії. В кінематографі в жанрі знято відомий серіал «Справжній детектив» із Метью Макконахі та Вуді Харрельсоном.

Книга, на прикладі якої розглядатиметься жанр «кантрі-нуар», є гарним зразком цього літературного напрямку, адже вона досить гостросюжетна, крім того, авторка глибоко розкриває сутність психологічних мотивів героїв і детально описує побут жителів американського Півдня. Мова йде про книгу «Ті, хто стереже дім» (The Keepers of the House) – роман Ширлі Енн Грау, за який письменниця отримала в 1965 році Пулітцерівську премію. В центрі подій роману родина Хаулендів, що проживає в невеличкому луїзіанському містечку вже понад 200 років. Упродовж семи поколінь представники цієї сім’ї були «стовпами» цінностей американського Півдня. І врешті сімейний досвід та знання були передані оповідачці, Абігейл Хауленд. Однак Абігейл знала не все. Коли на поверхню «випливають» шокуючі подробиці стосунків її покійного діда Вільяма Хауленда із чорношкірою економкою Маргарет Кармайкл, обурена громада містечка збирається «випустити» всю свою лють на онуку «зрадника традицій». Залишившись наодинці в будинку, який побудували її предки, Абігейл не похитнулася в дотриманні своїх життєвих цінностей під натиском натовпу.

Тема міжрасових стосунків рефреном проходить через увесь роман, і неважливо, про що йде мова: любов, відносини між батьками та дітьми, політику чи буденне життя. Не можна також стверджувати, що цей роман винятково про міжрасові взаємовідносини. Адже тоді ми спостерігатимемо своєрідну редукцію основних посилань роману до однієї теми. Грау торкається безлічі речей: від побуту до поезії, від спорідненості душ до невдалих шлюбів. Ми читаємо про силу духу і сміливість, про любов і відданість, про збереження традицій. А ще отримуємо (разом із головною героїнею) глибинне розуміння вчинків рідних людей.

Роман починається епіграфом: У день, коли затремтять ті, хто дім стереже, і зігнуться мужні, і спинять роботу свою млинарі, бо їх стане мало, і потемніють ті, хто в вікно визирає (цитується 3 вірш 12 розділу книги Еклезіяста). Можна довго перейматися «літературними спекуляціями» стосовно того, що означає в контексті роману ця біблійна цитата. Однак одна з останніх і центральних сцен у книзі – Абігейл у боротьбі проти цілого міста, що прийшло вночі руйнувати її дім, – дещо проливає світло на задум автора. Впродовж усіх семи поколінь Хауленди боронили свій будинок. Абігейл теж не покидає рідний дім, вирішує йти проти цілого міста наодинці, вона не згодна залишити місце, де її предки прожили близько 200 років.

Не тільки вирішальна сцена «лоскоче нерви», весь твір надзвичайно динамічний. Це один із тих романів, коли важко переповісти сюжет, адже подій у ньому надзвичайно багато. Крім того, в книзі є також епізоди прекрасної статики, сцен, де описується надзвичайна символічна глибина та краса людських почуттів. Чи не найяскравішою сценою роману є зустріч у лісі Вільяма Хауленда з високою чорношкірою дівчиною – Маргерет Кармайкл. Вона пере в холодному джерелі білизну, її рухи спокійні, красиві й гармонійні. Хауленд порівнює дівчину з Альбертою, жінкою-велетнем із легенд, які йому розповідали в дитинстві.

Моїм улюбленим місцем у романі є опис тих кількох днів, коли Вільям Хауленд шукав місцеву підпільну пивоварню. Грау дуже гарно передала атмофсферу задушливого Півдня. Незважаючи на те, що в цьому епізоді практично нічого не відбувається, від читання цих сторінок відірватися неможливо. Ночівлі Хауленда під відкритим небом, пересування на човні болотами, крики алігаторів та птахів, гул москітів – це подорож самітника, пошуки своєрідного Грааля. А наприкінці цієї подорожі «пілігрим» отримує більше, ніж очікував: Вільям Хауленд зустрічає в лісі Маргарет Кармайкл.

За п’ятибальною шкалою прискіпливого читача ця книга «тягне» на тверду четвірку, тому читайте її із задоволенням!

Анжела Хан, директор студентського клубу

Форум молодіжних проектів "Ініціатива'19"

Кам’янець-Подільський – місто активної і творчої молоді. Спільними зусиллями місто здобуло статус “Молодіжна столиця України 2019”, реалізовує ініціативу “Громада дружня до дітей та молоді”,  є фіналістом конкурсу “”Кращі практики молодіжної роботи. 

28 січня 2019 р. в сесійній залі міської ради відбудеться форум молодіжних проектів “Ініціатива’19”, в рамках якого відбудеться передача статусу “Молодіжна столиця України” від міста Львова місту Кам’янцю-Подільському.

Програма

Кам’янець-Подільського форуму молодіжних проектів

“ІНІЦІАТИВА’19”

 

28.01.19                                                                                         Сесійна зала

10.00 год                                                                     Майдан Відродження,1

09:00 – реєстрація учасників
10:00 – офіційне відкриття форуму
10:10 – вітальне слово Міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова
10:20 – урочиста передача статусу “Молодіжна Столиця 2019” від міста Львова місту Кам’янцю-Подільському
10.40 вітальне слово від організаторів конкурсу «Молодіжна столиця України»:

– голова правління Українського інституту міжнародної політики Ростислав Томенчук;

– голова Національної Молодіжної ради України Андрій Колобов

11.00 – спілкування Міністра та міського голови з молоддю міста.

Тема: «Становище молоді в Україні та в місті»

11.30 – Кава-перерва (Прес-центр)
12.15 – звіт діяльності Кам’янець-Подільських громадських організацій
13.00 – Панельна дискусія за участю молоді та запрошених експертів на тему фандрайзингу проектів
Воркшопи по роботі над проектами, залученню фінансування з міського та державного бюджету, реєстрації та роботі громадських організацій
13.45  – проектний менеджер КУ «Інститут міста», м. Львів

Тема: «Проектна діяльність Інституту міста»

14.25 – перерва
14.30 – радник міського голови, власник «Sweet hub» Володимир Хмелюк. Тема: “Є ідея – є грант!”
15.10 – перерва
15.15 – голова ГО «Творче об’єднання письменників та художників міста «Кам’яний острів»» Тетяна Сметанюк.

Тема: “Історія успішних міських проектів

15.55 – спільне фото. Закриття форуму

 

Акт злуки – знаменна подія в історії українського народу

100 років тому 22 січня 1919 року Директорія Української Народної Республіки оприлюднила в м. Києві на Софіївській площі Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Це була визначна історична подія. Акт Злуки задекларував перед усім світом непорушність українських земель, єдність і солідарність українського народу. 22 січня 1990 року патріотично налаштована громадськість із нагоди відзначення річниці Акта Злуки утворила між Києвом і Львовом живий ланцюг єднання – «Українська хвиля».

Сьогодні, напередодні Дня соборності України, студенти університету мали можливість прослухати відкриту лекцію, присвячену 100-річчю Акта Злуки. Зі вступним словом виступила керівник відділу навчально-виховної роботи і гуманітарної освіти Людмила ГорчакЛектор, доктор історичних наук Олександр Комарніцький розповів студентам про основні події, що передували проголошенню Акта Злуки, та про значущість цього документа для України. Олександр Борисович наголосив, що Акт Злуки був глибоко детермінований історично й спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну й соборну національну державу. Студенти також переглянули відеоролик «Злука. День Соборності України» із циклу «Перемоги України».

Прес-центр університету

Лекція до Дня Соборності

21 січня 2019 року о 13.30 в актовій залі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбудеться відкрита лекція, присвячена 100-річчю Акта Злуки (Дню Соборності України).

Лектор – доктор історичних наук О.Б. Комарніцький.

Прес-центр університету

Вітаємо з ювілеєм керівника відділу навчально-виховної роботи і гуманітарної освіти Л. В. Горчак

Щиро вітаємо керівника відділу навчально-виховної роботи і гуманітарної освіти шановну Людмилу Василівну Горчак із ювілеєм!

Бажаємо Вам міцного здоров’я, творчого натхнення, запалу та наснаги у всіх Ваших починаннях, нових творчих звершень і проектів. Нехай кожен день Вашого життя буде наповнений приємними несподіванками, радістю, оптимізмом та любов’ю!

Користуємося нагодою, щоб висловити Вам у цей день вдячність за енергію, невтомну працю, уважність, людяність та справжню доброту. Щирість та простота у спілкуванні робить Вас найкращим керівником і колегою. Ваша підтримка студентських починань, зацікавленість у нових ідеях для реалізації виховної роботи, відкритість до співпраці забезпечують для студентів активне культурне та громадське життя. Та енергія, якою Ви заряджаєте, той творчий імпульс, який Ви передаєте, надихає усіх тих, хто знаходиться поряд із Вами!

Бажаємо Вам, Людмило Василівно, щоб робота приносила задоволення і понеділки завжди були приємними. Нехай та виняткова енергійність, якою ви наділені, й далі веде Вас до нових звершень! Бажаємо злагоди, порозуміння та затишку у Вашому домі, підтримки рідних і близьких!

Прес-центр університету

Студенський клуб

Студентський сенат

Святкування Різдва та Нового року в різних країн світу

Чи не найочікуванішими святами в календарі є Новий рік та Різдво. В нашій країні зазвичай наряджають іграшками, вогниками та цукерками ялину або сосну, накривають святковий стіл та ходять одни до одного в гості. Новий рік і Різдво святкують усі жителі нашої планети: ті, котрі живуть у мегаполісах, і ті, які мешкають племенами на далеких островах.

Традиція святкування Нового року виникла ще в доісторичні часи як повторення космогонічних міфів, тобто міфів про виникнення всесвіту. В контексті перших релігій Новий рік розумівся як своєрідне оновлення світу. В різних країнах є різні традиції щодо відзначення цього дня.

Наприклад, в Австралії Новий рік проходить досить екзотично: так як там нема ні снігу, ні ялинок, ні оленів, то Санта з’являється в плавальному костюмі на спеціальному яскраво прикрашеному серфі. Під час святкування збираються великі компанії, котрі зазвичай споглядають салют під відкритим небом, а також відвідують кав’ярні та ресторани. Австралійці звикли прокидатися дуже рано, о 5-6 годині, тому лягають спати не пізніше одинадцятої, а новорічні святкування припиняються одразу після півночі.

Надзвичайно експресивною є аргентинська передноворічна традиція викидання з вікон старих календарів, непотрібних паперів та бланків. Погодьтесь, багато кому хотілося б так зробити. В Буенос-Айресі вже до обіду тротуари та проїжджі частини вкриваються пухким шаром білого паперу. А може, то так аргентинці сніг імітують? У сусідній Бразилії на океанському пляжі прямо на піску запалюють тисячі свічокк. Жінки, вбрані в довгі сукенки, заходять у воду і кидають пелюстки квітів у хвилі океанського прибою. Надзвичайно романтично!..

Британці прикрашають будинки білою омелою та гілками “гостролистника”. Напередодні Різдва чоловіки можуть поцілувати будь-яку дівчину під гілками білої омели. Неодмінними атрибтами Різдва у Британії також є шкарпетки на комині, печиво для Санти, карамельні цукерки та співання колядок. Піднесено сприймають мешканці Британії традиційний різдвяний вихід королівської сім’ї.

В Іспанії також головним святом є також Різдво. Святвечір проводять за гарно накритим столом винятково в родинному колі. Гурмани надають перевагу солодкому столу, який аж вгинається від різних видів солодощів та десертів. Щодо подарунків, то за традицією їх отримують в основному діти.

В Японії Новий рік вважається найбільшим і найгучнішим святом. Триває він кілька днів. Передтиждень Нового року називають “золотим тижнем”, адже в цей час припиняють роботу установи та фірми, урядові організації, великі універмаги. Навіть банки працюють лише до 12 год. Обов’язковим для японців є також проведення старого року, яке супроводжується організацією святкових прийомів, відвідуванням ресторанів, колективними прогулянками вулицями та парками, відвідуванням культурних заходів чи концертів.

Анжела Хан, директор студентського клубу

Університет відзначено подякою міського голови

21 грудня відбулося відкрите засідання Наглядової Ради з визначення переможця національного конкурсу «Молодіжна столиця України», на якому більшістю голосів переможцем конкурсу обрано місто Кам’янець-Подільський.

На інформаційному порталі Vdalo.info зазначено, що основною тезою презентації Кам’янця-Подільського є поєднання історичних традицій і сучасності. Свідченням цього те, що 100 років тому місто було останньою столицею УНР.

Колектив Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка теж долучився до активної участі в підготовці до конкурсу та презентації міста на ньому. Міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Сімашкевич вручив подяку відділу виховної роботи та гуманітарної освіти нашого вишу за вагомий внесок у підготовку до участі в національному конкурсі та здобуття Кам’янцем-Подільським статусу «Молодіжна Столиця – 2019».

Максим Сльозкін