Пам’ятай своє ім’я, або чому варто прочитати найвідоміший роман Алекса Гейлі

Кожен читач з власного досвіду знає, що поряд із відомими творіннями визнаних класиків літератури є не менш значущі книги, про які ми дізнаємося майже випадково. Ці маловідомі оповіді, часто сильніше впливають на особистість і досвід читача, ніж хрестоматійні книги із рекомендаційних книжкових списків The New-York Times. Буває, що випадково побачений на полиці роман забутого письменника буквально перевертає уявлення для читача про світ і навіть змінює його долю.

Напевно, тут річ у збігові важливих обставин: по-перше, треба мати час на відкриття чогось нового. Погодьтеся, що півгодини вільного часу перед сном не надихають на розширення літературних горизонтів. А по-друге, необхідно, аби сама випадковість трапилася. Ви можете пройти біля полиці і наштовхнутися на найважливішу книгу у вашому житті, переглянути фільм за мотивами роману, який після прочитання стане вашим улюбленим, натрапити на назву прекрасного твору на сторінках іншої книги, – таке трапляється часто. Головне – не пройти повз.

Певно, кожен із нас зараз має багато часу. «Карантинити» потрібно з користю, тому на увагу заслуговують не лише фільми та серіали, але й книги. У вас більше ніколи не буде такої можливості багато читати, як зараз! Також маю надію, що ніхто з читачів цього допису ще не втратив допитливості і готовий до чергового «відкриття» хорошого твору.

З тих чи тих причин книга американського письменника Алекса Гейлі «Roots: The Saga of an American Family» (у російському перекладі «Корни», україномовного перекладу немає) не дуже відома українському читачеві. Цей роман у свій час став сенсацією на книжковому ринку, а однойменний серіал, що був знятий за книгою, переглянули 140 мільйонів глядачів. Причиною такого резонансу було те, що автор стверджував, начебто йому вдалося відслідкувати історію семи поколінь своєї сім’ї, аж до Кунти Кінте, воїна з Гамбії, якого схопили работорговці в 1767 році.

Автором книги є американець африканського походження, а сюжет охоплює діапазон із XVII до ХХ ст. Значна частина подій у творі відбувається на півдні Сполучених Штатів у часи процвітання работоргівлі. Головного героя Кунту Кінте привезли до Америки, щоб продати в рабство. На першій плантації, куди Кунта потрапив, йому одразу ж дали інше ім’я, більш звичне для англомовних людей, – Тобі. Але, не бажаючи відмовлятися від свого походження, Кунта перед тим, як лягти спати, щоночі повторює імена своїх предків і рідних, які залишилися в Африці. Коли ж у нього народилася донька на ім’я Кіззі, він переповів історію предків їй для того, щоб вона розказала її своїм дітям, а ті – своїм. Кунта сподівався, що його нащадки не забудуть свого походження і не зречуться рідного «коріння». Так і сталося. За 200 років ця сімейна історія дійшла до Алекса Гейлі і він написав книгу.

Це непростий твір, адже у ньому багато драматичних подій: невдалі втечі з плантацій, вимушена розлука з родиною, зневіра людей щодо можливості свободи. Але поряд із цим герої знаходять своє кохання, втіху в дітях, надію на краще майбутнє. Зараз рабство здається для на чимось далеким, тим більше, що події роману відбуваються за океаном. Але ця оповідь важлива для кожного і тепер. Адже пам’ять про своїх предків, самоідентифікація і незламність у найстрашніших ситуаціях, – це ті речі, про які ми читаємо в романі Гейлі. Чотири рази Кунта Кінте тікав із рабства, чотири рази його ловили. Остання втеча закінчилася відрізаною стопою, і герой зрозумів, що більше не матиме шансу вирватися. Але всередині себе він продовжував берегти традиції предків. Кунта повторював африканські слова племені мандінка – свого рідного народу – і переповів їх Кіззі, а вона розказала про них своєму синові, а той – своїм дітям… За допомогою цих слів та друзів-науковців Гейлі зумів знайти селище на заході Африки, звідки походить його рід. Так впертість і рішучість Кунти допомогла його далекому нащадкові знайти своє коріння і розповісти пронизливу і прекрасну історію зі щасливим фіналом.

Зазначимо, що навколо роману одразу ж точилися жваві суперечки. Багато дослідників вказувало на значні історичні неточності у творі. На Гейлі навіть кілька разів подавали до суду за плагіат. Історики та спеціалісти з генеалогії віднайшли багато помилок у романі. Проте як історичний роман, «Roots: The Saga of an American Family» точно відображає життя американських чорношкірих рабів. Більше того, Гейлі розповів не просто історію своєї сім’ї, але й 25 мільйонів американців африканського походження. А найважливіше, що, незважаючи на суперечки щодо правдивості історії, Гейлі вдалося створити роман, ключова ідея котрого – пам’ятати своє ім’я та ім’я свої предків. Адже саме пам’ять робить нас нами!

Читайте із задоволенням!

Анжела Хан, директор студентського клубу